 Верховна Рада прийняла у першому читанні проект закону № 4581 "Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння здійсненню підприємницької діяльності".
«Ми скористалися досвідом локомотивів європейської економіки – Німеччини і Франції. З метою спрощення започаткування бізнесу проектом запропоновано знизити вимоги до статутного капіталу господарських товариств. Тепер, аби відкрити ТОВ, достатньо 630 гривень» - розповідає автор законопроекту Наталія Королевська. Для забезпечення удосконалення порядку видачі документів дозвільного характеру проект передбачає встановлення основних вимог до строків і механізму видачі таких документів. Такі норми сприятимуть залученню громадян до участі у підприємницькій діяльності та мінімізації їх витрат при започаткуванні та здійсненні господарської діяльності.
Проектом пропонується законодавче закріплення практики довгострокової оренди державного і комунального майна строком не менше 5 років. Такі зміни сприятимуть ефективному використанню об’єктів власності, та, водночас, дозволять зберегти мотивацію бізнесу до ділової активності та наповнити державний та місцеві бюджети.
Ще один стимулятор для розвитку підприємництва – принцип «мовчазної згоди». Законопроект надає бізнесу чіткі нормативні гарантії стосовно отримання ліцензій та дозволів. Якщо протягом 10 днів фірма, котра надала документи, не отримає офіційної відповіді на своє звернення, дозвіл вважатиметься наданим автоматично. Крім того, законопроект спрямовано на зменшення кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Передбачається скасування ліцензування лише тих видів господарської діяльності, здійснення яких не порушує основних принципів державної політики у сфері ліцензування, не загрожує життю та здоров’ю громадян, навколишньому природному середовищу та безпеці держави.
Передбачено впровадження практики видачі ліцензії на необмежений строк, що дозволить уникнути зловживань чиновників про продовженні терміну дії ліцензії (раніше ліцензії видавалися на 3 роки). Разом з тим, для окремих видів діяльності (напр. медицина) уряд може встановлювати строки ліцензії, але вони не повинні бути менше 5 років.
«Прийняття закону буде сприяти розвитку ділового середовища в Україні, заінтересованості осіб у започаткуванні бізнесу, спрощенню дозвільних процедур у сфері господарської діяльності. Все це, в свою чергу, забезпечить створення значної кількості нових робочих місць та збільшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів» - вважає Наталія Королевська. |
|
 Основною особливістю нових антикризових законопроектів є те, що всі вони направлені на збільшення доходів бюджету за рахунок підвищення податкового навантаження на громадян. Фінансова криза, що охопила Україну, як виявилось, стимулює розумову діяльність депутатів і спонукає їх до нестримної нормотворчості.
Фракція БЮТ, наприклад, не обмежується урядовим каналом подання антикризових законопроектів, а активно залучає своїх депутатів. В середині березня в Верховній раді було зареєстровано ще 4 "антикризові законопроекти". Цього разу громадськість потішили бютівці Сенченко та Веліжанський.
Основною особливістю усіх антикризових законопроектів є те, що всі вони направлені на збільшення доходів бюджету за рахунок громадян.
Це припустима практика, коли в країні відбувається економічне зростання, тоді для наповнення бюджету часто підсилюють податкове навантаження, а під час кризи - зазвичай влада намагається звільнити населення і бізнес від податків і стимулюють економіку. Тим більше самі представники БЮТу захищали методи стимулювання економіки, а не збільшення податкового навантаження і затягання пасків. Земельний податок повинні платити всі (законопроект №4104) На сьогодні деякі кмітливі суб`єкти господарювання приватної власності, які до 2002 року отримали Державні акти на право постійного користування земельними ділянками - всупереч вимог статті 92 Земельного кодексу України, продовжують користуватися землею на умовах постійного користування та сплачують лише земельний податок. Проте, такі ж самі підприємства, які отримали земельні ділянки в оренду сплачують орендну плату від 3-кратного до 12-кратного розміру земельного податку. Запропонований законопроект усуває подібну несправедливість, вносячи зміни до ст.7 Закону України "Про плату за землю". Встановлюється принцип за яким податок за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні землекористувачів, які не мають на це право встановлюється у розмірі орендної плати визначеної відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі". Отже, за задумами депутатів-ініціаторів, внесенні зміни дозволять підвищити відрахування до місцевих бюджетів і ліквідують існуючі приховані пільги по оподаткуванню. Мабуть чи не єдиний законопроект, який не має викликати в Раді принципових заперечень, хоча слід зазначити, що в умовах кризи багато промислових підприємств можуть зазнати фінансового удару. Тому з прийняттям цього законопроекту економісти радять зачекати. Непроста спрощена система (законопроект №4112) Наступний законопроект, безперечно, можна назвати головним витвором представників влади. Це не просто зміни до законодавства, це повноцінний закон, що регламентує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва. Хоча, якщо придивитись до цього законопроекту уважно, впадає в очі його повна тотожність з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" №727/98 від 3 липня 1998 року. Проте зміни є і вони революційні. Так, змінені ознаки за якими визначаються суб'єкти малого підприємництва, які можуть використовувати спрощену систему оподаткування. Раніше граничний обсяг виручки від реалізації продукції - товарів, робіт, послуг - за рік не мав перевищувати 500 тисяч гривень. Тепер для фізичних осіб така сума встановлена в межах 1000 мінімальних заробітних плат, тобто в разі прийняття законопроекту, ця сума складатиме 605 тисяч гривень. Зміняться граничні обсяги виручки і для юридичних осіб - з 1 мільйона гривень до 2000 мінімальних заробітних плат, або 1,21 мільйона гривень за теперішнього розміру мінімальної заробітної плати. В принципі, з таким підходом можна погодитись, враховуючи нестабільність національної одиниці і постійної інфляції. Але подальші зміни викликають занепокоєння. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб сьогодні встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації і залежно від виду діяльності. Ця ставка не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Проте, депутати пропонують встановити граничні межі від 0,2 до однієї мінімальної заробітної плати на місяць, або від 121 до 605 гривень Неважко зрозуміти, що в більшості випадків це буде верхня межа -605 гривень. В умовах економічної кризи, коли попит на товари і послуги, обсяги роздрібної і гуртової торгівлі скоротились майже вдвічі, збільшувати єдиний податок неприпустимо. Збільшення податкового тиску зажене в тінь малий та середній бізнес і тільки посилить кризові явища. Дійсно, Указ президента про спрощену систему оподаткування застарів і не відповідає сучасним реаліям, проте вносити подібні зміні варто лише тоді коли економіка на підйомі. Але й це ще не все. Ініціатори законопроекту підступно доповнили попередню редакцію указу Презедента часів Кучми нормою, що без перебільшення вбиває останній гвіздок в труну вільного підприємництва. Так, тепер планується позбавити права не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами працівників, що перебувають у трудових відносинах із суб"єктами підприємницької діяльності - фізичними особами. Як правило, підприємці фізичні особи, уникають можливості вступати в договірні відносини із найманими працівниками, оскільки це вимагає більш складної звітності і ускладнює загалом ведення бізнесу. Проте, підприємці, які мали не одну точку продажу, або керували бізнесом, не приймаючи у торгівлі особистої участі, активно користувались такою можливістю. Якщо закон буде прийнятий, купувати і оформлювати касові апарати підприємці навряд чи стануть - і дорого, і можливість для додаткових зачіпок контролюючих органів з`явиться, не кажучи вже про звітність. Тому не складно передбачити наслідки - розірвання трудових угод з найманим персоналом і збільшення хабарів перевіряючим, що все одно дешевше ніж по закону. Хоча дехто, можливо, зареєструє персонал як нових СПД-ФО - ще один мотив для нововведення - збільшаться надходження від єдиного податку. Але чи погодяться на це наймані працівники? Оскільки депутати написали "новий" закон, який змінював указ Президента, порівняльної таблиці змін надано не було і помітити подібну зміну відразу важко. В пояснювальній записці теж ані слова. Можливо, на цьому і ґрунтувався підступний план антикризових реформаторів? До того ж Тимошенко вивела себе з під прямого удару, мовляв це ініціатива депутатів фракції, а не уряду. Торговий патент не по кишені (законопроект №4138) Користуючись тією ж самою логікою, що і при розробці попереднього законопроекту, депутати від БЮТ вирішили переробити і Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Так одиницею для розрахунку вартості торгового патенту пропонується встановити офіційно встановлений розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року. Відповідно до законопроекту, вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюватиметься у межах таких граничних рівнів: - на території міста Києва, міста Севастополя, обласних центрів - від 0,4 до двох мінімальних заробітних плат, зараз від 60 гривень до 320 гривень; - на території міст обласного підпорядкування і районних центрів, крім обласних центрів - від 0,2 до однієї мінімальної заробітної плати, зараз від 30 до 160 гривень; - на території інших населених пунктів - до 0,5 мінімальної заробітної плати, тоді як зараз ця сума дорівнює близько 80 гривень. Вищенаведені ставки і зміни дзеркально зазначені у змінах вартості торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі трьох мінімальних заробітних плат, сьогодні це 960 гривень. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік):
Послуга | Поточна вартість, грн. | Планується, грн | для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем | 4200 | 7260 | для використання грального столу з кільцем рулетки | 192 000 | 338 800 | для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) (за кожний стіл) | 144 000 | 254 100 | для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, (за кожний гральний жолоб (доріжку); | 6 000 | 10 285 | для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань (за кожний стіл для більярду) | 1 800 | 3 025 | для провадження інших видів грального бізнесу, включаючи розіграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі на місці (за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу) | 7 200 | 12 100 |
Щоб підсолодити пігулку депутати пропонують до 31 грудня 2009 року максимальний граничний рівень вартості торгового патенту на здійснення окремих видів діяльності застосовувати із коефіцієнтом 0,8, так само як в новій "газовій формулі" для Україні - знижка 20% на перший рік. Мотиви прийняття законопроекту ті ж самі - залучати додаткові кошті до місцевих бюджетів. Мабуть, залучені кошти планується спрямувати на територіальні фонди зайнятості, адже безробітних після прийняття законопроектів 4112 та 4138 побільшає. Штрафи на варті закону ( законопроекти №4107 та №4134) Чи то світова фінансова криза винна, чи депутати вже не здатні реформувати державні правоохоронні механізми, але останні прийняті і запропоновані законопроекти свідчать -фантазії депутатам вистачає лише на посилення репресивних важелів у вигляді штрафів. Паралельно і бюджет державний поповнити можна. Це стосується як Адміністративного, так і Кримінального кодексів України. Саме цим кодексам і присвячені законопроекти №4107 і №4134. Законопроекти впроваджують іншу базову одиницю для розрахунку розмірів штрафів - офіційно встановлену мінімальну заробітної плату на момент скоєння злочину. На думку ініціаторів цей показник точніший за неоподаткований мінімум доходів громадян, і відповідає грошовому змісту карної відповідальності за злочин, а також динаміці соціально-економічних процесів в країні. Документи великі і охоплюють всі статті кодексів, які передбачають міру покарання у вигляді штрафів. Так штрафи у карному кодексі збільшились в середньому у 2-3 рази, а в Адміністративному кодексі більше ніж в 3-10 разів. Якщо криза затягнеться, можливо ми станемо свідками інших геніальних ідей. Наприклад, антикризової амністії - розпуску всіх в`язниць та колоній (економія коштів) із заміною строків відбування за гратами штрафами/викупом (прибуток до бюджету). І нарешті коли всі злочинці вийдуть, 90% з них знову поповнять бюджет, коли попадуться (повторний прибуток). І так цикл піде по колу. Не відомо чи допоможуть депутати Сенченко та Веліжанський своїми законопроектами державі, але своїм політичним опонентам вони презентували відмінний подарунок - можливість попіаритись на кістках непопулярних законопроектів. http://www.epravda.com.ua/publications/49c0be0209a54/ |
|
| Нечисті гроші бізнесу
|
|
Автор: Редактор
06.10.2009 00:49 |
 |
 |
 |
|
 У законопроект Юлії Тимошенко пропонується справжня “зачистка” шляхів просування нелегальних коштів.
Після травневих свят парламентаріям доведеться поринати по вуха у роботу – законопроектів, завдяки “блокадному” передвеликодневому тижню, накопичилося чимало, а завершення чергової сесії не за горами. З-поміж інших є проект, в якості автора якого фігурує нині прем`єр-міністр Юлія Тимошенко, а сам документ присвячено улюбленій тематиці леді Ю – боротьбі з корупцією. Оскільки тема актуальна...
Законопроект має красномовну назву – “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму”.
Доля законопроекту складна, оскільки парламентарії декілька разів змінювали своє ставлення до проблеми нелегальних доходів: від тотальної амністії у 2000-2001 роках до не менш тотального контролю у 2003-2004 роках. Відповідно до коливань настроїв законотворців з`являлися і законопроекти, котрі то доживали до другого читання, то відправлялися на доопрацювання вже під час першого. Один з найрезонансніших – проект про фінансову амністію, відповідно до якого власники капіталів, отриманих нелегальним шляхом на, можливо, всупереч законодавству, можуть “засвітити” свої гроші за умови сплати податків із цих сум. Законом документ так і не став. Проект Юлії Тимошенко репрезентує жорсткий підхід до темних” капіталів і особливо – до каналів просування нечистих грошей.
Авторка проекту схильна дивитися у корінь проблеми – тіньові кошти існують тому, що вони комусь та й потрібні. Відповідно автоматичним усуненням фінансової тіні справі не зарадиш, адже якщо залишаться мотиви, то неодмінно знову виникнуть і “темні” гроші. Отже, проект Юлії Володимирівни, який перейшов у спадок профільному парламентському комітету, є ні чим іншим як зачисткою усіх можливих каналів просування нечистих грошей з метою змусити “керманичів” фінансових потоків вивести ті з тіні.
Текст документа розлогий за обсягом – майже півсотні електронних сторінок дрібного шрифту. Оскільки йдеться про внесення змін, то зайве вести мову про стрункість викладу, однак у проекті вона все ж таки наявна.
Перш за все, це комплекс заходів, які пропонується запровадити з метою посилити роль фінансового моніторингу. Наприклад, у законопроекті йдеться про запровадження відповідальності (позбавлення волі) для службових осіб суб`єктів фінансового моніторингу, якщо ті неналежно виконали свої обов`язки і створили передумови для відмивання коштів. Натомість частково пом`якшується відповідальність за ненадання певної інформації для моніторингу чи розголошення її.
Одне з актуальних питань – фінансування терористичної організації. У цьому сенсі проект перегукується з низкою нормативних актів, ухвалених, зокрема, країнами Антитерористичної коаліції з метою перекрити організаціям на кшталт Аль-Каїди канали фінансування. Проте говорити про настільки жорстокий контроль, як у, скажімо, США, де інспектори спеціальних підрозділів податкових служб мають право глибокої перевірки кожної копійки доходу громадянина, якщо той викликає підозри, не е доцільним. Щодо фінансування терористичних організацій, то українські законотворці, судячи з законопроекту, дотримуються більш м`яких позицій. Отже, після тривалих консультацій з приводу суперечливої, на думку парламентаріїв, статті щодо фінансування терористичних організацій, доповнення отримало відносно помірковане формулювання. Відтак, ст.268 “терористичний акт” щодо створення терористичних організацій у редакції, запропонованій законопроектом, позбавлена одного абзацу і, разом з вилученням, має такий вигляд: “Створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації...” Наразі у чинній редакції статті виключення діє, що дозволяє значно розширити межі тлумачення, оскільки відсутнє точне визначення того, що є “..чи інше сприяння..” і чи є публічне схвалення особою дій певної терористичної організації тим сприянням, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, і, у свою чергу, як це узгоджується з принципом свободи совісті. Таким чином, законопроектом пропонується вилучити частину статті з метою оптимізації й конкретизації формулювання, а натомість доповнити Кримінальний кодекс низкою статей щодо покарання за фінансування терористичної організації, причому жорсткість заходів визначається особливостями стосунків з терористичною організацією. Так, прогнозовано звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка попередила про теракт і зізналася у власних гріхах, однак за повторне фінансування терористичної організації накладається суворе стягнення. Єдиний момент, який викликає сумнів – це необхідність документального підтвердження такого фінансування. Проте у цьому питанні законопроект дозволяє розглядати будь-які матеріальні свідчення фінансових операцій, до електронних документів включно.
Найбільш розлогий пакет пропозицій – щодо запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Наприклад, для суб`єктів первинного фінансового моніторингу (ними, за проектом, є всі установи та організації, які мають справу з грошима: це товарні біржі, магазини, банки, філії, нотаріуси, аудитори, заклади зв`язку тощо) значно розширено перелік підстав для перевірок. Особа може привернути увагу, якщо, наприклад, переказує гроші за допомогою новітніх електронних технологій, що, на думку авторів проекту, сприяє, за рахунок анонімності, зловживанням.
Наступні декілька абзаців доцільно навести у вигляді цитати: “Суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язані самостійно, з урахуванням критеріїв, визначених органами, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, проводити класифікацію своїх клієнтів відповідно до ймовірності проведення ними операцій з легалізації доходів та фінансування тероризму, та вживати заходів обачливості стосовно клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій. Зокрема, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний:
стосовно політичних діячів:
-запровадити процедуру встановлення факту належності особи до політичних діячів згідно з порядком, який визначається Кабінетом Міністрів України; -запровадити порядок одержання дозволу керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу на встановлення ділових відносин з такими особами; -вживати заходів для визначення джерел походження доходів таких осіб; -приділяти особливу увагу діловим відносинам з такими особами; -мати на увазі, що ділові відносини з членами сімей та близькими родичами політичного діяча підпадають під ризик, що є ідентичним ризику, під який підпадають політичні діячі».
Наразі можемо говорити про основну концепцію проекту, яка містить систему пом`якшень і жорстких заходів відповідно до фінансової загрози, причому окремі положення цієї системи перегукуються з аналогічними положеннями американського та німецького фінансового законодавства. |
|
 1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. У 2009 році прожитковий мінімум в розрахунку на місяць був затверджений Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а саме: на одну особу в розрахунку на місяць - 626 гривень; для дітей віком до 6 років – 557 гривень; для дітей віком від 6 років до 18 років – 701 гривня; для працездатних осіб – 669 гривень; для осіб, які втратили працездатність – 498 гривень. Діючий розмір прожиткового мінімуму не може забезпечити не тільки відтворення робочої сили, а і елементарне виживання на основі фізіологічних норм. Зокрема, цей рівень також не враховував існуючого рівня інфляції. За даними Державного комітету статистики України за 8 місяців 2009 року рівень інфляції дорівнює 8,2 відсотки. Очікується, що за вересень – листопад поточного року індекс споживчих цін збільшиться на 2,5 відсотки і становитиме з початку року 10,9 відсотки. Тому, доцільно встановити з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, враховуючи визначений рівень інфляції. Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» для спостереження за динамікою рівня життя в Україні на основі статистичних даних про рівень споживчих цін спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики розраховує щомісяця фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. На 2010 рік необхідно затвердити прожитковий мінімум на підставі моніторингу Міністерства праці та соціальної політики України про фактичний розмір прожиткового мінімуму за січень – серпень 2009 року. 2. Цілі і завдання прийняття акта
Встановлення обгрунтованого базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму) та розміру основної соціальної гарантії (мінімальної заробітної плати) є найважливішим пріоритетом суспільства і буде сприяти захисту найбільш соціально незахищених верств населення, покращенню стану малозабезпечених, багатодітних сімей, зменшенню рівня соціальної напруги населення. Прийняття закону дозволить вдосконалити соціально-трудові відносини та мінімізувати на законодавчому рівні негативні соціальні наслідки, пов’язані з впливом світової фінансової кризи та переходу нашої економіки і всього укладу життя на ринкові засади.
3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта
Проектом Закону України «Про встановлення базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму) та розміру основної соціальної гарантії (мінімальної заробітної плати) передбачається встановити з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 694 гривні; для дітей віком до 6 років – 618 гривень; для дітей віком від 6 років до 18 років – 777 гривень; для працездатних осіб – 742 гривні; для осіб, які втратили працездатність – 575 гривень, з урахуванням підвищення цін на ліки. Затвердити на 2010 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 773 гривні, з 1 квітня – 791 гривню, з 1 липня - 811 гривень, з 1 жовтня - 835 гривень, з 1 грудня - 847 гривень, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 696 гривень, з 1 квітня – 713 гривень, з 1 липня - 717 гривень, з 1 жовтня - 737 гривень, з 1 грудня - 749 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 890 гривень, з 1 квітня – 911 гривень, з 1 липня - 914 гривень, з 1 жовтня - 937 гривень, з 1 грудня - 949 гривень; працездатних осіб: з 1 січня - 823 гривні, з 1 квітня – 841 гривню, з 1 липня - 869 гривень, з 1 жовтня - 896 гривень, з 1 грудня - 908 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 614 гривень, з 1 квітня – 628 гривень, з 1 липня - 643 гривні, з 1 жовтня - 662 гривні, з 1 грудня - 674 гривні. При цьому у відповідності до чинного законодавства розмір мінімальної заробітної плати дорівнюватиме прожитковому мінімуму для працездатних осіб.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Нормативно-правовою базою для прийняття даного проекту є Конституція України, Бюджетний кодекс, Закони України «Про оплату праці», «Про прожитковий мінімум», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», інші закони та підзаконні акти, в яких на основі прожиткового мінімуму визначаються розміри соціальних та інших виплат. Положення поданого законопроекту потребують прийняття змін до діючих законів, що регулюють відносини у сфері встановлення розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту Закону України «Про встановлення базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму) та розміру основної соціальної гарантії (мінімальної заробітної плати) потребує у 2009 році близько 5 млрд.гривень та у 2010 році – 52 млрд.гривень. Є можливість збільшити дохідну частину бюджету за рахунок впровадження оптимальної системи державних закупівель, скорочення витрат на управління, зростання податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з ростом фонду заробітної плати та зменшенням субсидій населенню, а також зростання валового внутрішнього продукту за рахунок підвищення купівельної спроможності. За результатами аудиту Рахункової палати держава щорічно втрачає 35-40 млрд.гривень, внаслідок непрозорості системи державних закупівель. Зменшення витрат на утримання апарату управління, скорочення його чисельності, насамперед, кількості заступників керівників міністерств, державних комітетів та відомств, а також ліквідація неефективного використання коштів, внаслідок необгрунтованих управлінських рішень дозволить вивільнити фінансовий ресурс у сумі біля 2,0 млрд.гривень. Нестачу коштів для впровадження зазначеного законопроекту доцільно компенсувати за рахунок зменшення залишків на казначейських рахунках, запозичених коштів та інших джерел. У 2010 році підвищення заробітних плат та пенсій дасть змогу за рахунок зростання попиту населення на товари і послуги збільшити обсяг валового внутрішнього продукту на 3-4 відсотки і отримати додаткові надходження до бюджету в обсязі біля 8-10 млрд.гривень. Кабінету Міністрів України запропоновано з дня набрання чинності цього закону використовувати для розрахунків розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, визначені зазначеним законопроектом.
6. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття акта
Прийняття проекту Закону України «Про встановлення базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму) та розміру основної соціальної гарантії (мінімальної заробітної плати) сприятиме збільшенню купівельної спроможності населення, зростанню валового внутрішнього продукту і дозволить впровадити життєздатну та ефективну систему соціального захисту населення в умовах ринкової економіки . |
| Обновлено ( 06.10.2009 01:12 ) |
|
| Что такое ООО, ЧП, СПД, ФЛП?
|
|
Автор: Редактор
30.09.2009 19:52 |
|
|
|
|
 1. Что такое ООО, ЧП, СПД, ФЛП? ООО, ЧП, СПД, ФЛП это общепринятые сокращения . Рассмотрим каждое из них.
ООО- Общество с ограниченной ответственностью – это когда один или несколько человек учреждают некое хозяйственное общество, внося в него уставной капитал, разделенный на доли. Цель создания ООО – коммерческая деятельность и получение прибыли. Участники ООО не отвечают за него по обязательством, не рискуют потерпеть убытки больше, чем стоимость их вкладов. Размер уставного капитала ООО равен 100 минимальным заработным платам. Общество с ограниченной ответственностью это юридическое лицо.
ЧАСТНОЕ предприятие, предприятие имеющее одного хозяина, основанное на частной собственности физического лица. Ответственность за деятельность предприятия несет учредитель своим имуществом. Размер уставного капитала в ЧП законом не установлен. Частное предприятие это юридическое лицо.
СПД- субъект предпринимательской деятельности, очень часто путают что СПД это физическое лицо предприниматель, на самом деле СПД это обобщающее название всех субъектов предпринимательской деятельности, т.е СПД это и ООО, ЧП, ФЛП.
ФЛП- физическое лицо предприниматель. Каждый гражданин может зарегистрироваться как ФЛП, вести предпринимательскую деятельность. ФЛП имеет право иметь печать, расчетный счет в банке. Также физическому лицу предпринимателю дается право быть на едином налоге 200 гривен в месяц.
2. Может ли физическое лицо предприниматель быть учредителем или директором в ООО? Физическое лицо предприниматель может одновременно быть учредителем и директором в юридическом лице.
3.Сколько должно быть минимально учредителей в ООО?
ООО (общество с ограниченной ответственностью) может быть основано одним учредителем
4. Что такое устав?
Устав — свод правил, норм регулирующих организацию и порядок деятельности предприятия? Для регистрации юридического лица (ООО, ЧП) также необходимы уставы. Уставы утверждаются подписями учредителей и протоколом.
5. Что такое НДС?
НДС- (налог на добавленную стоимость) это налог, который взимается с предприятия на сумму прироста стоимости. Вычисляется как разность между выручкой от реализации товаров или услуг и суммой затрат на материалы и сырье, полученные со стороны. Некоторые товары и услуги НДС не облагаются.
6. Может ли физическое лицо предприниматель иметь 2 печати?
По законодательству физическое лицо-предприниматель имеешь право иметь только одну печать.
7.В чем разница между единым и фиксированным налогом для ФЛП?
Фиксирований налог для предпринимателей которые торгуют на рынке и платят рыночный сбор, ставка фиксированного налога от 20-200 гривен. Единый налог для предпринимателей которые занимаются коммерческой деятельностью согласно КВЕД. |
| Обновлено ( 04.10.2009 08:20 ) |
|
|
|
