Нарахування штрафів

Нормативна база

• Закон № 2181 – Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

• Інструкція № 110 – Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 р. № 110.

• Лист № 167 – Лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167.

• Лист № 3317 – Лист Державної податкової адміністрації України від 06.07.2001 р. № 9018/7/23-3317.

Відповідно до підпункту 4.2.2 статті 4 Закону № 2181 контролюючий орган має самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у таких випадках:

– платник податків не подав податкову декларацію в установлені строки;

– дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

– контролюючий орган унаслідок проведення камеральної перевірки виявив у поданій платником податків податковій декларації арифметичні або методологічні помилки, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання;

– згідно із законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

У разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платника податків можливе нарахування штрафів, розмір яких наведено в підпунктах 17.1.2–17.1.5 статті 17 Закону № 2181. Розглянемо порядок нарахування штрафів детальніше.

Неподання декларації вчасно

Як випливає з підпункту 17.1.2 статті 17 Закону № 2181 та підпункту 6.1.2 Інструкції № 110, платник податків, який не подав у встановлені строки податкову декларацію і в якого контролюючий орган визначив (у т. ч. за даними документальних перевірок) суму податкового зобов'язання, має сплатити штраф у розмірі 10 % суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) (17,0 грн. (1 НМДГ) х 10 = 170,0 грн.).

Штраф за підпунктом 17.1.2 статті 17 Закону № 2181 застосовується стільки разів, скільки випадків неподання податкової декларації було зафіксовано контролюючим органом, і сплачується додатково до штрафу, передбаченого у підпункті 17.1.1 статті 17 Закону № 2181 (в якому йдеться про нарахування штрафу в розмірі 170 грн. за неподання податкової декларації)¹.

Для обчислення суми штрафу за підпунктом 17.1.2 статті 17 Закону № 2181 потрібно знати дві величини, а саме:

– суму нарахованого податкового зобов'язання (вона визначається контролюючим органом, фіксується в акті (наприклад, документальної перевірки платника податків) і може бути оскаржена платником податків після отримання відповідного повідомлення);

– кількість повних і неповних місяців затримки податкової декларації (відлік їх починається з місяця, на який припадає граничний термін подання податкової декларації, а датою закінчення відліку контролюючі органи вважають місяць отримання платником податків податкового повідомлення з вимогою сплатити вказану в ньому суму податкового зобов'язання).

Розглянемо приклад 1.

Таблиця 1. Нарахування суми податкових зобов'язань і суми штрафів контролюючим органом

Розрахунок суми штрафу, вказаного у графі 6 таблиці 1:

– Квітнева декларація з ПДВ – 100000,0 грн. (графа 4) х 3 міс. (графа 3) х 10 % : 100 % = 30000,0 грн.

Ця сума і буде сумою штрафу, адже вона менше 50 % суми нарахованого контролюючим органом податкового зобов'язання (тобто менше суми, що становить 50000,0 грн. : 100000,0 грн. х 50 % : 100 %).

– Травнева декларація з ПДВ – 700,0 грн. (графа 4 табл. 1) · 2 міс. (графа 3 табл. 1) х 10 % : 100 % = 140,0 грн.

Ця сума не може вважатися сумою штрафу, адже штраф має бути не меншим за 170,0 грн.

Зазначимо, що, по-перше, під час розрахунку суми штрафу кожний неповний місяць неподання декларації взято як одну одиницю (один місяць), а по-друге, 21.05.2007 р. як граничний термін подання декларації з ПДВ за квітень ДПІ визначено не помилково. Адже відповідно до підпункту 4.1.4 статті 4 Закону № 2181 місячну податкову декларацію має бути подано до ДПІ протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. У даному випадку – до 20.05.2007 р. включно. Але 20.05.2007 р. – вихідний день (неділя), тобто граничний строк подання декларації продовжується. Таким чином, підприємство має право подати місячну декларацію в перший операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем (підп. 4.1.5 ст. 4 Закону № 2181). Отже, 21.05.2007 р. (понеділок) є законодавчо встановленим граничним строком подання квітневої декларації з ПДВ.

Нагадаємо, що трирічний строк давності (1095 днів), встановлений підпунктом 15.1.1 статті 15 Закону № 2181, не застосовується до податкових зобов'язань, щодо яких не було подано податкову декларацію.

Документальна перевірка: виявлення факту заниження (завищення) суми податкових зобов'язань

Якщо документальною перевіркою результатів діяльності платника податків виявлено заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, то контролюючий орган самостійно визначає суму його податкового зобов'язання, а такий платник податків, згідно з підпунктом 17.1.3 статті 17 Закону № 2181, зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 % суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання), але не більше 50 % такої суми та не менше 10 НМДГ (170,0 грн.) сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Зазначений штраф нараховується за кожний з податкових періодів, установлених для конкретного податку (збору, обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу (якщо за результатами документальної перевірки контролюючий орган виявив факт завищення суми податкових зобов'язань у декларації, поданій платником податків, штраф не нараховується).

Для дотримання вимог щодо максимального (50 %) та мінімального (170,0 грн.) розміру штрафних (фінансових) санкцій потрібно (підп. 6.1.3 Інструкції № 110):

1) визначити сукупно суму недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;

2) визначити сукупно суму штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, в яких було виявлено суми недоплат та за якими нараховано такі штрафні (фінансові) санкції;

3) здійснити обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівняти із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначених сукупно за всі податкові періоди, в яких було виявлено суми недоплат.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій у межах максимального та мінімального розміру згідно з підпунктом 6.1.3 Інструкції № 110 (приклад 2). Періодом виникнення недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) потрібно обирати той базовий податковий (звітний) період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації, в якій виявлено заниження суми податкового зобов'язання. Причому з метою обрахування вказаного штрафу для земельного податку, фіксованого сільськогосподарського податку та податку з власників транспортних засобів за базовий податковий (звітний) період береться календарний місяць.

Таблиця 2. Розрахунок розміру штрафу при заниженні суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету

Як бачимо, сукупний розмір штрафу – 1200,0 грн. (рядок «Усього» графи 4 табл. 2). Це менше ніж 50 % сукупної недоплати, тобто 1500,0 грн. (3000,0 грн. х 50 % : 100 %). Тому ДПІ має застосувати штраф саме в розмірі 1200,0 грн. Якщо б сукупний розмір штрафу був більшим за 50 % сукупної недоплати, то ДПІ нарахувала б штраф саме в розмірі 1500,0 грн., а якби він був меншим від мінімального розміру штрафу (170,0 грн.), то ДПІ визначила б штраф саме в розмірі 170,0 грн.

Камеральна перевірка: виявлення арифметичних або методологічних помилок

Насамперед зазначимо, що камеральною вважається така перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган виявляє у поданій податковій декларації арифметичні або методологічні помилки, що призвели до заниження суми податкового зобов'язання, та самостійно донараховує суму податкового зобов'язання, то відповідно до підпункту 17.1.4 статті 17 Закону № 2181 та підпункту 6.1.4 Інструкції № 110 платник податків має сплатити штраф у розмірі 5 % суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше 1 НМДГ (17,0 грн.) сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Штраф не нараховується, якщо податкова декларація не приймається контролюючим органом усупереч нормам Закону № 2181 або якщо за результатами камеральної перевірки контролюючий орган виявив факт завищення суми податкових зобов'язань платника податків (приклад 3).

Контролюючий орган – особа, відповідальна за нарахування окремого податку (збору, обов'язкового платежу)

Якщо згідно із законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку (збору, обов'язкового платежу), є контролюючий орган, що самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, штрафні санкції не застосовуються (підп. 17.1.5 ст. 17 Закону № 2181). У разі несплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків платник податків має сплатити штраф у таких розмірах (підп. 17.1.7 ст. 17 Закону № 2181):

– 10 % погашеної суми податкового боргу (при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання);

– 20 % погашеної суми податкового боргу (при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання);

– 50 % погашеної суми податкового боргу (при затримці понад 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання).

Платник податків сплачує один із зазначених штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені в підпунктах 17.1.1–17.1.6 статті 17 Закону № 2181.

Обов'язок доведення помилковості нарахування, здійсненого контролюючим органом у випадках, передбачених підпунктом 4.2.2 статті 4 Закону № 2181, покладається на платника податків (підп. 4.2.3 ст. 4 Закону № 2181), за винятком визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами (п. 4.3 ст. 4 Закону № 2181).

По матеріалам сайта  "ukrzakon.com"