У законопроект Юлії Тимошенко пропонується справжня “зачистка” шляхів просування нелегальних коштів.

Після травневих свят парламентаріям доведеться поринати по вуха у роботу – законопроектів, завдяки “блокадному” передвеликодневому тижню, накопичилося чимало, а завершення чергової сесії не за горами. З-поміж інших є проект, в якості автора якого фігурує нині прем`єр-міністр Юлія Тимошенко, а сам документ присвячено улюбленій тематиці леді Ю – боротьбі з корупцією. Оскільки тема актуальна...

Законопроект має красномовну назву – “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму”.

Доля законопроекту складна, оскільки парламентарії декілька разів змінювали своє ставлення до проблеми нелегальних доходів: від тотальної амністії у 2000-2001 роках до не менш тотального контролю у 2003-2004 роках. Відповідно до коливань настроїв законотворців з`являлися і законопроекти, котрі то доживали до другого читання, то відправлялися на доопрацювання вже під час першого. Один з найрезонансніших – проект про фінансову амністію, відповідно до якого власники капіталів, отриманих нелегальним шляхом на, можливо, всупереч законодавству, можуть “засвітити” свої гроші за умови сплати податків із цих сум. Законом документ так і не став. Проект Юлії Тимошенко репрезентує жорсткий підхід до темних” капіталів і особливо – до каналів просування нечистих грошей.

Авторка проекту схильна дивитися у корінь проблеми – тіньові кошти існують тому, що вони комусь та й потрібні. Відповідно автоматичним усуненням фінансової тіні справі не зарадиш, адже якщо залишаться мотиви, то неодмінно знову виникнуть і “темні” гроші. Отже, проект Юлії Володимирівни, який перейшов у спадок профільному парламентському комітету, є ні чим іншим як зачисткою усіх можливих каналів просування нечистих грошей з метою змусити “керманичів” фінансових потоків вивести ті з тіні.

Текст документа розлогий за обсягом – майже півсотні електронних сторінок дрібного шрифту. Оскільки йдеться про внесення змін, то зайве вести мову про стрункість викладу, однак у проекті вона все ж таки наявна.

Перш за все, це комплекс заходів, які пропонується запровадити з метою посилити роль фінансового моніторингу. Наприклад, у законопроекті йдеться про запровадження відповідальності (позбавлення волі) для службових осіб  суб`єктів фінансового моніторингу, якщо ті неналежно виконали свої обов`язки і створили передумови для відмивання коштів. Натомість частково пом`якшується відповідальність за ненадання певної інформації для моніторингу чи розголошення її.

Одне з актуальних питань – фінансування терористичної організації. У цьому сенсі проект перегукується з низкою нормативних актів, ухвалених, зокрема, країнами Антитерористичної коаліції з метою перекрити організаціям на кшталт Аль-Каїди канали фінансування. Проте говорити про настільки жорстокий контроль, як у, скажімо,  США, де інспектори спеціальних підрозділів податкових служб мають право глибокої перевірки кожної копійки доходу громадянина, якщо той викликає підозри, не е доцільним. Щодо фінансування терористичних організацій, то українські законотворці, судячи з законопроекту, дотримуються більш м`яких позицій. Отже, після тривалих консультацій з приводу суперечливої, на думку парламентаріїв, статті щодо фінансування терористичних організацій, доповнення отримало відносно помірковане формулювання. Відтак, ст.268 “терористичний акт” щодо створення терористичних організацій  у редакції, запропонованій законопроектом, позбавлена одного абзацу і, разом з вилученням, має такий вигляд: “Створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації...”   Наразі у чинній редакції статті виключення діє, що дозволяє значно розширити межі тлумачення, оскільки відсутнє точне визначення того, що є “..чи інше сприяння..” і чи є публічне схвалення особою дій певної терористичної організації тим сприянням, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, і, у свою чергу, як це узгоджується з принципом свободи совісті. Таким чином, законопроектом пропонується вилучити частину статті з метою оптимізації й конкретизації формулювання, а натомість доповнити Кримінальний кодекс низкою статей щодо покарання за фінансування терористичної організації, причому жорсткість заходів визначається особливостями стосунків з терористичною організацією. Так, прогнозовано звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка попередила про теракт і зізналася у власних гріхах, однак за повторне фінансування терористичної організації накладається суворе стягнення. Єдиний момент, який викликає сумнів – це необхідність документального підтвердження такого фінансування. Проте у цьому питанні законопроект дозволяє розглядати будь-які матеріальні свідчення фінансових операцій, до електронних документів включно.

Найбільш розлогий пакет пропозицій – щодо запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Наприклад, для суб`єктів первинного фінансового моніторингу (ними, за проектом, є всі установи та організації, які мають справу з грошима: це товарні біржі, магазини, банки, філії, нотаріуси, аудитори, заклади зв`язку тощо) значно розширено перелік підстав для перевірок. Особа може привернути увагу, якщо, наприклад, переказує гроші за допомогою новітніх електронних технологій, що, на думку авторів проекту, сприяє, за рахунок анонімності, зловживанням.

Наступні декілька абзаців доцільно навести у вигляді цитати: “Суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язані самостійно, з урахуванням критеріїв, визначених органами, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, проводити класифікацію своїх клієнтів відповідно до ймовірності проведення ними операцій з легалізації доходів та фінансування тероризму, та вживати заходів обачливості стосовно клієнтів, діяльність яких свідчить про  підвищений ризик проведення ними таких операцій. Зокрема, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний:

стосовно політичних діячів:

-запровадити процедуру встановлення факту належності особи до політичних діячів згідно з порядком, який визначається Кабінетом Міністрів України;

-запровадити порядок одержання дозволу керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу на встановлення ділових відносин з такими особами;

-вживати заходів для визначення джерел походження доходів таких осіб;

-приділяти особливу увагу діловим відносинам з такими особами;

-мати на увазі, що ділові відносини з членами сімей та близькими родичами політичного діяча підпадають під ризик, що є ідентичним ризику, під який підпадають політичні діячі».

Наразі можемо говорити про основну концепцію проекту, яка містить систему пом`якшень і жорстких заходів відповідно до фінансової загрози, причому окремі положення цієї системи перегукуються з аналогічними положеннями американського та німецького фінансового законодавства.